"Lepiej bym urodziła się kotką" mono spektakl oparty na sztuce Nedy Neżdanoi "Kotka na wspomnienie o mgle. Ostatni monolog Donbasu". "Na scenie - jedna Aktorka. Kostium - szpitalna piżama w radzieckim stylu. Z wszystkich dekoracji główną role odgrywa światło oraz jego wpływ na widza. Jest niszczycielskie jak zimno czy ulewa. Życie przed wojną. Podczas okupacji. Potem przesiedlenie na pokojowe terytorium. Z bólem. niewiarogodną rozpaczą za utraconymi: domem, rodziną, przyjaciółmi. I na sam koniec - Ty, widz, wyraźnie uświadamiasz sobie, że wszystko to trzeba przywrócić. W 2018 roku na Światowym Festiwalu Teatralnym "Saint Muse" w Ułan Batorze (Mongolia), spektakl obdarowany został specjalną nagrodę od jury "Za najlepszy mono-spektakl". TEATR WOLODYMYRA ZAWALNIUKA “PRZEMIENIENIE” Jako zjawisko teatr Włodzimierza Zawalniuka istnieje już ponad 2,5 lat . Prace tego reżysera: "Salomeja", "Na polu krwi", "Leśna piosenka" „Łesii Ukrainki” i inne - nieraz zdobywały uznanie widzów oraz prestiżowe nagrody na międzynarodowych festiwalach. Mono-przedstawienie Włodzimierza Zawalniuka "Ukraińska szopka" z sukcesem odwiedziło takie kraje jak Portugalia, Szwajcaria, Niemcy, Austria, Polska i wiele innych. ---------------------------------------------------------------------------------------- ТЕАТР ВОЛОДИМИРА ЗАВАЛЬНЮКА “ПЕРЕТВОРЕННЯ” Як явище, театр Володимира Завальнюка існує вже понад два з половиною десятка років. Роботи цього режисера такі, як «Саломея» О. Уайльда, «На полі крові» й «Лісова пісня» Лесі Українки та інші – неодноразово здобували визнання глядачів та нагороди престижних міжнародних фестивалів. А моновистава Володимира Завальнюка «Українській вертеп» з успіхом гастролювала в Португалії, Швейцарії, Німеччини, Австрії, Польщі та багатьох інших країнах Європи. ВИСТАВА «КИЦЬКА НА СПОГАД ПРО ТЕМІНЬ. ОСТАННІЙ МОНОЛОГ ДОНБАСА» Режисер - Володимир Завальнюк Вистава присвячена героїчним українським жінкам. «Краще б я народилася кішкою» за моно п’єсою Неди Нежданої «Кицька на спогад про темінь. Останній монолог Донбаса» «На сцені - одна Актриса. Костюм - лікарняна піжама радянського зразка. З усіх декорацій - світло… І - вплив на глядача. Нищівний, наче холодна злива. Переповісти сюжет неможливо. Там - життя. До війни. Під час окупації. Після переселення на мирну територію. З пахощами. Болем. Неймовірною нудьгою за втраченим - домом, родиною, друзями. І насамкінець - ти, глядач, чітко усвідомлюєш, що все це потрібно повернути. Обов'язково." У 2018 році на Всесвітньому Театральному Фестивалі "Saint Muse", що проходить під егідою ЮНЕСКО, в Улан-Баторі (Монголія), вистава отримала спеціальний приз жюрі "За кращу моновиставу" На сцені Ганна Яремчук Українська мова вистави 46 хв